20.07.2017 19:29
 Версія для друку

Ірина Овчаренко презентувала заходи з реформування водогосподарської галузі

news-image
20 липня Голова Держводагентства Ірина Овчаренко взяла участь у засіданні круглого столу на тему: «Реформування управління водними ресурсами та водного господарства в Україні», що відбувся під головуванням заступника Міністра екології та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції Миколи Кузя.
До участі у зазначеному заході були долучені представники центральних органів виконавчої влади, наукових установ, глобального водного партнерства, представництва ЄС в Україні, Світового банку, міжнародних та громадських організацій. Під час презентації Ірина Овчаренко детально зупинялася на основних питаннях реформування та першочергових завданнях, які стоять перед водогосподарською галуззю. Зокрема зазначала, що реформування водогосподарської галузі, як і передбачено Планом імплементації Водної Рамкової Директиви, складається з трьох основних блоків - це законодавчий, інституційний та організаційний.
І на сьогоднішній день національне законодавство України приводиться до вимог європейських стандартів в управлінні водними ресурсами. Так, після прийняття Закону про впровадження басейнового принципу управління активно створювалася нормативна та методологічна база, а саме: - порядок розроблення плану управління річковим басейном – документа, який включає в себе результати діагностування проблем на всьому басейні річки та заходи, які необхідно виконати для поліпшення екологічного стану водних масивів; - виділення суббасейнів та водогосподарських ділянок у межах районів річкових басейнів; - затвердження меж районів річкових басейнів, суббасейнів та водогосподарських ділянок; - порядок розроблення водогосподарських балансів; - положення про басейнові ради, які мають стати платформою для узгодження та вирішення конфліктних, проблемних питань, пов’язаних з водним фактором; - перелік забруднюючих речовин для визначення хімічного стану масивів поверхневих і підземних вод. Не менш важливим кроком було прийняття Закону щодо спеціального водокористування в частині спрощення дозвільної процедури. Найближчим часом заплановано впровадити електронний дозвіл, на отримання якого підприємцем буде витрачатися мінімум часу і подаватися мінімум документів. Наступним кроком на етапі реформування системи управління водними ресурсами є ведення державного обліку поверхневих вод, адже останнє уточнення гідрографічних характеристик річок України проводилось у 50-х роках минулого століття.
Тому Агентством при підтримці проекту «Підтримка України в апроксимації законодавства ЄС у сфері навколишнього середовища» розпочало розробку геопорталу «Водні ресурси України». Це один з елементів «прозорості», коли кожен бажаючий громадянин зможе отримати реальну інформацію про річку, яка його цікавить. Разом з тим, учасникам заходу було представлено нову організаційну структуру водогосподарських організацій, яка відповідає басейновому принципу управління водними ресурсами, відповідно до європейських стандартів. Учасників зібрання було поінформовано, що при розробці цієї структури розглядалися різні європейські моделі управління водними ресурсами, зокрема країн, площа яких співвідносна до України, це Німеччина, Франція, Польща.
Представлена структура базується на поєднанні функції управління водними ресурсами за басейновим принципом та експлуатаційної складової, що в умовах сьогодення робить її функціональною та здатною складати і реалізовувати плани управління річковими басейнами. Відповідно до виділених басейнів та суббасейнів річок планується утворити 14 басейнових управлінь, які будуть координувати роботу відповідних 12 офісів водних ресурсів, а саме: у басейні Дніпра будуть створені 5 басейнових управлінь (Прип’яті, Десни, середнього Дніпра, Росі та нижнього Дніпра), а також 6 офісів водних ресурсів (Волинський, Рівненський, Сумський, Полтавський, Черкаський і Дніпропетровський), у басейні Дністра: одне басейнове та координовані ним Тернопільський і Хмельницький офіси водних ресурсів, у басейні Дунаю та річок Причорномор’я: три рівнозначних басейнових управління (БУВР Тиси, БУВР Пруту та Сірету, БУВР нижнього Дунаю та річок Причорномор’я), у басейні Південного Бугу: одне басейнове управління та координовані ним Кіровоградський та Миколаївський офіси водних ресурсів, у басейні Дону: Басейнове управління Сіверського Дінця та Нижнього Дону та координовані ним Харківський та Донецько-Луганський офіси водних ресурсів, у басейні Вісли: Басейнове управління річок Західного Бугу та Сяну, у басейнах річок Приазов’я та Криму: відповідні два басейнові управління.
Такий організаційний блок дасть можливість управляти не за адміністративно-територіальним принципом, а за басейновим. Тобто, при управлінні водними ресурсами в басейні буде враховуватися екологічна ситуація як вище, так і нижче за течією річки, адже області будуть спільними учасниками одного процесу. Окрім цього, буде здійснена оптимізація районних та міжрайонних управлінь. Їх укрупнення буде здійснюватися з урахуванням технологічної цілісності меліоративних систем, об’єднання територіальних громад, оптимальної схеми обслуговування та рівномірного навантаження на новоутворені організації. Підсумовуючи сказане, Ірина Овчаренко зазначила, що розуміючи головну мету впровадження басейнового принципу управління водними ресурсами – досягти «доброго» стану води – рухаючись зазначеним шляхом, ми створимо ефективну систему державного інтегрованого управління водними ресурсами в Україні.