23.10.2017 14:39
 Версія для друку

Інформація про якісний стан поверхневих вод за даними моніторингу у системі Держводагентства за вересень 2017 року

За результатами проведеного моніторингу поверхневих вод басейну Дніпра у вересні зберігалися підвищені значення таких показників як каламутність, кольоровість води, ХСК та БСК, вміст заліза, амонію та марганцю. Разом з тим, зниження температури повітря і води зумовили підвищення вмісту розчиненого кисню у воді, уповільнення процесів продукування синє-зелених водоростей, що в цілому сприяло покращенню порівняно з серпнем якісних показників води у контрольних створах.
Вміст розчиненого у воді кисню в межах басейну протягом вересня складав у середньому:
- від 6,5 до 7,8 мгО2/дм3 у верхніх водосховищах (у річках Ірпінь, Тетерів до 6,1 мгО2/дм3);
- від 6,2 до 8,7 мгО2/дм3 у середніх водосховищах (у р.Рось від 6,2 до 4,8 мгО2/дм3);
- від 6,1 до 8,0 мгО2/дм3 у нижніх водосховищах та гирловій частині Дніпра.
Якісний стан води Київського та Канівського водосховищ за даними моніторингу майже не змінився порівняно з серпнем. Вміст розчиненого у воді кисню знаходився на рівні 6,5-7,3 мгО2/дм3. Фіксувалися підвищені значення таких показників: кольоровість, органічне забруднення води (ХСК до 29 мгО/дм3), вміст заліза (до 0,44 мг/дм3).
Якісні показники за результатами інструментально-лабораторних вимірювань вмісту окремих забруднюючих речовин у пробах води р. Десна залишилися без суттєвих змін. Вміст розчиненого у воді кисню фіксувався від 6,8 мгО2/дм3 до 7,8 мгО2/дм3, показник ХСК - до 26,8 мгО/дм3. Відмічалося зниження у воді заліза до 0,15 мг/дм3.
У створах питних водозаборів міст Черкаси, Світловодськ, розташованих у Кременчуцькому водосховищі, у вересні дещо підвищився вміст кисню до 7,0 мгО2/дм3.
У пониззі Кременчуцького водосховища, на водозаборі м. Кременчук, вміст розчиненого у воді кисню  підвищився до 6,2 мгО2/дм3. Зафіксовано підвищення за показниками ХСК (до 42,6 мгО/дм3), кольоровості води та вмісту марганцю  (до 0,13 мг/дм3).
У р. Рось на водозаборі  міста Біла Церква вміст розчиненого у воді кисню відмічався на рівні 7,0 мгО2/дм3. Показник  ХСК становив 38,8 мгО/дм3, вміст марганцю - до 0,10 мг/дм3.
На водозаборі  міста Богуслав вміст розчиненого у воді кисню фіксувався на рівні 6 мгО2/дм3,  амонію - до 1,1 мг/дм3,  фосфатів  - до 0,97 мг/дм3. ХСК становило 34÷40 мгО/дм3.
У створі біля питного водозабору м. К.-Шевченківський вміст розчиненого у воді кисню знаходився на найнижчому у басейні рівні від          3,9 мгО2/дм3 до 4,8 мгО2/дм3.  Показник ХСК становив від 39,0 мгО/дм3 до  41,0 мгО/дм3. Вміст фосфатів, амонію та заліза підвищений порівняно з попереднім місяцем.
Аналогічна ситуація спостерігалася на водних об’єктах Дніпродзержинського водосховища. У створі питного водозабору  міста Горішні Плавні вміст розчиненого у воді кисню фіксувався до 7,9 мгО2/дм3, показник  ХСК – 38,7 мгО/дм3, вміст  заліза - до 0,42 мг/дм3, марганцю -           до 0,09 мг/дм3.
У створах Дніпровського і Каховського  водосховищ та пониззя Дніпра  ситуація протягом вересня залишалася без суттєвих змін. Значення якісних показників води знаходилися на рівні значень минулого місяця. Відмічалося підвищене органічне забруднення води. Вміст розчиненого у водах кисню складав від 6,1 мгО2/дм3 до 8,0 мгО2/дм3. Мінімальні значення (як і у серпні) фіксувалися у створі питного водозабору міста Дніпро та у нижньому б’єфі  Каховської ГЕС.
У створах річки Інгулець за результатами інструментально-лабораторних вимірювань у вересні фіксувалося високе органічне забруднення води. Показник ХСК у створах с. Архангельське та с. Дар’ївка  підвищився і складав 98,0 мгО/дм3 та 39,7 мгО/дм3.
За результатами моніторингу гідрохімічного стану поверхневих вод у басейні Південного Бугу у вересні значення гідрохімічних показників залишились на рівні попереднього місяця з незначними змінами. Частково спостерігалося збільшення  вмісту розчиненого кисню в усіх контрольованих створах. У окремих створах, зокрема у створах питних водозаборів міст Хмільник та Калинівка, частково зменшився показник органічного забруднення води  (ХСК до 15,8 мгО2/дм3) та вміст амонію сольового та фосфат–іонів (до 0,39 мг/дм3).
Відмічалося зростання показника органічного забруднення води у створах р. Інгул, лівої притоки р. Південний Буг. У створі питного водозабору                м. Кропивницький показник ХСК становив 37,1 мгО/дм3, у створі р. Сугоклія, правої притоки р. Інгул, біля м. Кропивницький - ХСК 39,2 мгО/дм3. Найбільший вміст важкоокисних органічних сполук (до 44,3 мгО/дм3) зафіксовано у створі Лелеківського водосховища на р. Грузька, правій притоці р. Інгул, біля Кіровоградської приміської зрошувальної станції.
Порівняно з аналогічним періодом минулого року у більшості створів басейну р. Південний Буг у Миколаївській області, окрім створу на Софіївському водосховищі, зменшилися показники ХСК, БСК5 та амонію сольового, заліза загального та марганцю.
Якісний стан водних об’єктів басейну р. Сіверський Донець у вересні 2017 року характеризувався забрудненням води органічними сполуками. Так, перевищення показника БСК фіксувалося майже в усіх створах басейну. Найбільші перевищення спостерігалися у створах приток першого порядку: річках Казенний Торець (1,5 ГДК) і Бахмутка (1,4 ГДК).
Зафіксовані перевищення (до 1,3 ГДК) нормативу вмісту у поверхневих водах  мінерального фосфору (0,7 мг/дм3) у створах на руслі р. Сіверський Донець та у гирлових створах р. Уда (1,6 ГДК) і р. Лопань (1,9 ГДК). Також перевищення зафіксовано у створі р. Уда, нижче м. Харків (1,8 ГДК).
Вміст розчиненого у воді кисню у поверхневих водних об’єктах басейну р. Сіверський Донець у вересні поточного року був задовільний.
Збільшення сухого залишку зафіксовано у створах р. Сіверський Донець 600 км, нижче м. Ізюм (до 932,0 мг/дм3) та р. Казений Торець, гирло,                           с. Райгородок (до 2231,0 мг/дм3 ).
Спостерігалося збільшення порівняно з вереснем 2016 року показника жорсткості води у створах: 600 км, нижче м. Ізюм (до 7,0 ммоль/дм3), 522 км, Райгородська гребля (6,2 ммоль/дм3), 510 км, Райстародубівська гребля (до     7,4 ммоль/дм3), 428 км, м. Лисичанськ (до 9,2  ммоль/дм3).
Протягом вересня контроль за якісним станом поверхневих вод басейну             р. Дністер здійснювався за Програмою моніторингу води у створах основного русла річки та на його притоках.
За результатами моніторингу виявлено перевищення нормативу за показником БСК5 у створах р. Дністер, с. Митків – 1,8 ГДК, р. Серет,                м. Тернопіль  – 1,3 ГДК; за показником ХСК у створах р. Дністер, с. Біляївка – 2,1 ГДК та с. Митків – 1,2 ГДК.
Гідрохімічний стан водних об’єктів басейну р. Дністер на території Одеської області порівняно з попереднім періодом практично не змінився і знаходився на задовільному рівні.
Порівняно з попереднім кварталом якість води у створах р. Західний Буг, м. Сокаль і с. Старгород, погіршилася, у створі р. Шкло і р. Завадівка – покращилася.
За останні роки (від 2012 року) виявлено тенденцію до погіршення якості води у створі р. Західний Буг, с. Старгород, де спостерігається значне зростання вмісту біогенних елементів (нітритів, фосфатів).
У вересні відбулося подальше зниження рівнів води у р. Дунай та придунайських озерах. Річки Аліяга,   Ташбунар  та  Киргиж-Китай  (4,2 км від гірла) пересихали.
За результатами проведених у вересні інструментально-лабораторних вимірювань у пробах, відібраних в озерах, зросли показники сольового складу, збільшився вміст фенолів, марганцю, БСК, завислих речовин. Вміст розчиненого кисню у р. Дунай та придунайських озерах (окрім озера Катлабух) фіксувався переважно у межах норми. Низькі значення розчиненого кисню зафіксовані у річках Великий Катлабух та Малий Катлабух (3,6 мг/дм3 та         4,5 мг/дм3 відповідно).
На притоках р. Дунай (річки Прут та Сірет) за результатами інструментально-лабораторного контролю у пробах води перевищень не виявлено. Кисневий режим водних об’єктів  задовільний.
У р. Киргиж-Китай у вересні зафіксовані високі значення ХСК               (99 мг/дм3), фенолів (0,004 мг/дм3), мінералізації, але порівняно з відповідним періодом  2016 року якісні показники значно покращилися. Так, у вересні 2016 року мінералізація становила 4284 мг/дм3, у цьому році - 3606 мг/дм3. Зменшились вміст марганцю  (у 6 разів), фосфатів (у 4 рази), заліза (у 4 рази), азоту амонійного (у 2 рази),  ХСК та БСК.
У воді р. Тілігул басейну Причорномор’я зафіксовано підвищений вміст за такими показниками: мінералізація води, СПАВ, ХСК, БСК5, нафтопродукти, азот амонійний. Також у воді виявлено сульфіди і жири, розчинений кисень у воді майже відсутній.
У водосховищі Сасик відмічено перевищення ГДК за такими показниками: мінералізація води, ХСК, БСК5, а також виявлено сульфіди і жири.
Гідрохімічний стан водних об’єктів басейну р. Тиса протягом вересня був стабільним, знаходився на задовільному рівні і був характерним для даного періоду водності.
За більшістю показників якість води основних водотоків та їх приток у басейні р. Тиса відповідала фоновим значенням, характерним для середніх багаторічних даних якісного стану вод у даний період.
За результатами проведених у вересні інструментально-лабораторних вимірювань поверхневих вод басейну Тиси, зафіксовані зміни гідрохімічного стану води у бік погіршення тільки у меліоративних каналах, де зафіксовано зростання органічного забруднення води, збільшення вмісту іонів амонію. Найбільш забрудненим є канал Верке у межах м. Берегово. Вміст важких металів у водних об’єктах Закарпаття не перевищував фонових значень.