21.08.2017 15:15
 Версія для друку

Інформація про якісний стан поверхневих вод за даними моніторингу у системі Держводагентства за липень 2017 року

Гідрохімічний стан води у водосховищах та основних водотоках басейну Дніпра протягом липня був характерними для періоду літньої межені.
За результатами проведених у липні інструментально-лабораторних вимірювань поверхневих вод басейну Дніпра, зафіксовані зміни гідрохімічного стану води у бік погіршення у верхній та середній частині басейну. Відмічалося поступове зростання показника кольоровість, збільшення вмісту у водах органічних сполук, марганцю, фосфатів, заліза та амонію. При цьому, вміст кисню у водах контрольних створів Дніпра мав оптимальні значення без тенденції до дефіциту. Середні значення вмісту розчиненого у воді кисню у межах басейну протягом місяця складали:
- від 6,2 до 8,7 мгО2/дм3 у верхніх водосховищах;
- від 5,4 до 7,2 мгО2/дм3 у середніх водосховищах;
- від 6,9 до 8,4 мгО2/дм3 у нижніх водосховищах та гирловій частині Дніпра.
Загалом, за інтегральною оцінкою якості, вода у контрольованих створах Дніпровського басейну протягом липня відповідала ІІ класу – «добрі», 2 категорії – «дуже добрі» (близько 20 % визначень), 3 категорії – «добрі» (близько 80 % визначень). Порівняно з відповідними періодами 2011-2014 років якісний стан дещо погіршився. Порівняно з відповідним місяцем 2016 року відмічається покращення стану.
Якісний стан вод водосховищ та приток Дніпра, за даними моніторингу, стисло характеризується наступним чином.
Київське, Канівське водосховища
Вміст кисню у воді верхніх водосховищ басейну суттєво не змінився і складав від 7,0 мгО2/дм3 до 8,7 мгО2/дм3. У воді водосховищ відмічається зростання таких показників: кольоровість – до 56,6 градусів ПКШ, ХСК - до 28,8 мгО/дм3, фосфат-іони - до 0,15 мг/дм3.
За результатами проведених досліджень поверхневих вод басейну р. Прип’ять (річках Стир та Льва) відмічалося збільшення вмісту заліза загального (до 0,24 мг/дм3), азоту амонійного (до 1,8 мг/дм3) та органічного забруднення води (ХСК – до 36,3 мгО2/дм3), зниження азоту нітратів             0,98 мг/дм3.
У контрольних створах водних об’єктів басейну р. Десна у липні порівняно з минулим місяцем відмічалося зниження органічного забруднення води  (ХСК) до 25,5 мгО/дм3. По азотній групі та фосфатах перевищень не виявлено. Вміст розчиненого у воді кисню  знизився до 7,5 – 7,8  мгО2/дм3.
р. Снов, 182 км, с. Тимоновичі Семенівського району
Протягом місяця значних змін в якості води не відмічалося. Вміст заліза загального порівняно з минулим місяцем підвищився до 0,21 мг/дм3, вміст марганцю незначно знизився до 0,036мг/дм3. Відмічається незначне зниження органічного забруднення води – ХСК до 28,7 мгО/дм3. Вміст розчиненого у воді кисню  знизився до 7,1 мгО2/дм3.
р. Судость, 3 км, с. Грем'яч Н.-Сіверського району
Вміст заліза загального порівняно з минулим місяцем незначно підвищився до 0,19 мг/дм3, марганцю ˗ до 0,031мг/дм3, нітрит-іонів ˗  до 0,150 мг/дм3. Вміст розчиненого у воді кисню  практично залишився на рівні минулого місяця - 7,1 мгО2/дм3.
р. Білоус, 0,5 км, м. Чернігів
Вміст заліза загального порівняно з минулим місяцем незначно підвищився до 0,65 мг/дм3, марганцю ˗ до 0,130 мг/дм3, вміст нітрит-іонів знизився до 0,70 мг/дм3, фосфат-іонів ˗ до 2,56 мг/дм3.  Вміст розчиненого у воді кисню  знизився до 6,6 мгО2/дм3.
р. Стрижень, 0,1 км, м. Чернігів
У гирлі р. Стрижень протягом липня спостерігалось перевищення по залізу загальному, марганцю та зниження розчиненого у воді кисню. Вміст заліза загального підвищився до 0,20 мг/дм3, марганцю ˗ до 0,072 мг/дм3. Відмічалося зниження органічного забруднення води (ХСК) до 30,8 мгО/дм3. Вміст розчиненого у воді кисню знизився до 7,52 мгО2/дм3.
Кременчуцьке,  Дніпродзержинське водосховища
У липні стан води у водних об’єктах цих водосховищ змінювався відповідно до сезонних змін. Середні значення вмісту розчиненого у воді кисню складали 5,4 ÷ 7,2 мгО2/дм3.
На водозаборі міста Черкаси показник  ХСК складав 20,1 мгО/дм3, вміст амонію - до 0,43 мг/дм3, заліза - до 0,41 мг/дм3.
На водозаборі міста Світловодськ показник  ХСК складав 29,0 мгО/дм3, вміст амонію - 0,32 мг/дм3, заліза - 0,32 мг/дм3.
На водозаборі міста Кременчук показник ХСК вимірювався на рівні      39,5 мгО/дм3, вміст  заліза - до 0,20 мг/дм3,  марганцю ˗ до 0,12 мг/дм3.
На водозаборі міста Горішні Плавні показник  ХСК складав  37,9 мгО/дм3,  вміст  заліза - до 0,13 мг/дм3,  марганцю - до 0,09 мг/дм3.
На водозаборі міста Кам’янське (с. Аули) показник  ХСК складав 32,9 мгО/дм3, вміст заліза - до 0,21 мг/дм3.
Загалом на вищезазначених пунктах спостережень за значеннями інтегральної оцінки якості вода істотно не змінилася і відповідала ІІ класу – добрі, 3 категорії – добрі.
Гідрохімічний стан р. Рось протягом липня характеризувався зростанням органічного забруднення.
На водозаборі міста Біла Церква вміст розчиненого у воді кисню фіксувався на рівні 7,7 мгО2/дм3, органічне забруднення води за показником ХСК - 25,2 мгО/дм3, вміст марганцю - 0,05 мг/дм3, заліза - 0,10 мг/дм3.
На водозаборі міста Богуслав вміст розчиненого у воді кисню фіксувався на рівні 7,1 мгО2/дм3. Відмічається зростання показників: органічного забруднення води (ХСК) ˗ до 24,8 мгО/дм3, вміст марганцю - 0,06 мг/дм3, фосфатів - 0,97 мг/дм3.
У контрольному створі на водозаборі м. К.-Шевченківський вміст розчиненого у воді кисню знаходився на достатньому рівні - 5,4 мгО2/дм3. Відмічається зростання органічного забруднення води (ХСК) до 39,0 мгО/дм3, фосфатів ˗ до 0,38 мг/дм3.
Дніпровське, Каховське водосховища і пониззя Дніпра
У контрольних створах цих водних об’єктів результати інструментально-лабораторних вимірювань протягом липня не виявили суттєвих змін. Вміст розчиненого у воді кисню складав від 6,9 мгО2/дм3 до 8,4 мгО2/дм3. Вміст заліза становив 0,1-0,2 мг/дм3, марганцю - не більше 0,07 мг/дм3. Показник ХСК мав значення 24,5÷26,7 мгО/дм3.
Як свідчать результати інструментально-лабораторних вимірювань, отриманих протягом липня, у водах р. Інгулець продовжує спостерігатися високе органічне забруднення води. Показник ХСК у створах с. Архангельське та с. Дар’ївка складав близько 80 мгО/дм3.
Гідрохімічний стан поверхневих вод у басейні Південного Бугу в липні знаходився на задовільному рівні з деякими негативними змінами  якості у верхів’ях басейну. У цілому значення показників якісного стану поверхневих вод суттєво не відрізняються від аналогічного періоду минулого року та обумовлені сезонними коливаннями гідрологічного та гідрохімічного режимів водних об’єктів.
Спостерігалося зменшення вмісту розчиненого у воді кисню в усіх створах на  р. Південний Буг.
Не відповідали чинним нормативам екологічної безпеки водних об’єктів (наказ Мінагрополітики від 30.07.2012 № 471) якісні показники у воді створів: р. Південний Буг, с. Копистин, нижче м. Хмельницький та р. Південний Буг, с. Щедрове, Летичівського району, Щедрівське водосховище. Перевищення зафіксовані за показниками: БСК (до 3,2 ГДК), амоній-іони (до 13,3 ГДК), фосфат-іони  (до 2,8 ГДК). Значення вмісту розчиненого у воді кисню у воді поблизу с. Копистин не перевищували 1,6 мгО2/дм3, при нормативі не менше ніж 4,0 мгО2/дм3.
Краща ситуація склалася у створах басейну р. Південний Буг, розташованих на території Вінницької області.
Питний водозабір м. Хмільник, вище міста
Вміст розчиненого у воді кисню зменшився порівняно з минулим місяцем і складав 4,5 мгО2/дм3. Показник органічного забруднення води (ХСК) залишився на рівні минулого місяця і складав 24,7 мгО/дм3.
Питний водозабір м. Калинівка, с. Гущинці
Вміст розчиненого у воді кисню зменшився порівняно з минулим місяцем і вимірювався нижче допустимого рівня (3,6 мгО2/дм3). Показник ХСК збільшився порівняно з минулим місяцем і становив 28,7 мгО/дм3.
Питний водозабір м. Вінниця, вище міста
Значення вмісту розчиненого у воді кисню складало 4,2 мгО2/дм3, що є меншим, ніж у минулому місяці. Показник ХСК складав 27,7 мгО/дм3, вміст амонію сольового - 0,17 мг/дм3.
500 м нижче скиду КП «Вінницяоблводоканал» (нижче греблі Сабарівського водосховища)
Вміст розчиненого у воді кисню зменшився порівняно з минулим місяцем і складав 5,0 мгО2/дм3. Показник ХСК складав 38,6 мгО/дм3, амонію сольового - 0,26 мг/дм3.
Практично в усіх створах, розташованих у басейні р. Південний Буг на території Кіровоградської області, має місце підвищена мінералізація, жорсткість та лужність води (природний фактор).
Середні значення вмісту розчиненого у воді кисню протягом місяця складали від 7,9 до 8,5 мгО2/дм3. Показник органічного забруднення води ХСК у більшості створів вимірювався переважно на рівні 37÷39 мгО/дм3, у створі р. Кільтень, ліва притока р. Велика Вись, с. Нововознесенка Маловисківського району відмічалося зменшення показника ХСК до 26,8 мгО/дм3 та вмісту біогенних елементів.
У більшості створів нижньої частини басейну р. Південний Буг у Миколаївській області у липні, порівняно з попереднім місяцем, виявлено зниження показників БСК та ХСК. Показники кольоровості та заліза загального збільшилися, порівняно з червнем. 
Якісний стан водних об’єктів басейну р. Сіверський Донець у липні 2017 року характеризувався збільшенням забруднення води органічними сполуками. Так, перевищення показника БСК фіксувалося майже в усіх створах басейну. Найбільші перевищення (у 1,4 раза) спостерігалися у створах приток першого порядку: річках Казенний Торець, Бахмутка, Верхня Біленька, Нижня Біленька.
Порівняно з аналогічним періодом минулого року незначні зміни концентрацій відмічалися за такими показниками: фосфат-іони (у створі р. Лопань, гирло) - від 3,2 мг/дм3 до 3,8 мг/дм3; нітрат-іони (у створі р. Сіверський Донець, 944 км, с. Огірцове, кордон з РФ) - від 2,6 мг/дм3 до 3,8 мг/дм3; (у створі р. Сіверський Донець, 522 км, Райгородська гребля) ˗ від 7,0 мг/дм3до 7,6 мг/дм3; азот амонійний (у створі р. Уди, гирло) ˗ від 1,33 мг/дм3 до 1,61 мг/дм3, (у створі р. Лопань, гирло) - від 2,47 мг/дм3 до 2,73 мг/дм3; БСК5  (у створі р. Сіверський  Донець, 872 км, Печенізьке водосховище) - від 2,1 мгО2/дм3 до 2,5 мгО2/дм3, (у створі р. Вовча, гирло) - від 2,5 мгО2/дм3 до 2,8 мгО2/дм3), (у створі р. Лопань, гирло) - від 4,0 мгО2/дм3 до 4,6 мгО2/дм3; ХСК (у створі р. Вовча, кордон з РФ) - від 17,5 мгО2/дм3 до 18,5 мгО/дм3, (у створі р. Лопань, гирло) - від 30,0 мгО2/дм3 до 31,0 мгО/дм3, (у створі р. Тетлега, гирло) - від 25,0 мгО2/дм3 до  23,0 мгО/дм3; сухий залишок (у створі р. Сіверський Донець, 600 км, нижче м. Ізюм) - від 902 мг/дм3 до 955 мг/дм3, (у створі р. Сіверський Донець, 510 км, Райстародубівська гребля) – від               930 мг/дм3до 997 мг/дм3, (у створі р. Казений Торець, 55 км, нижче впадіння     р. Кривий Торець) - від 2274 мг/дм3 до 2318 мг/дм3, (у створі р. Казений Торець, гирло) - від 2175 мг/дм3 до 2228 мг/дм3.
За специфічними показниками (СПАР, нафтопродукти, феноли) та солями важких металів суттєвих змін вздовж водотоку р. Сіверський Донець та приток першого порядку не відмічалося.
Кисневий режим поверхневих водних об’єктів у липні поточного року задовільний. Спостерігається підвищення вмісту розчиненого у воді кисню у воді, порівняно з аналогічним періодом минулого року, у створах вздовж водотоку р. Сіверський Донець: 944 км, с. Огірцове, кордон з РФ (від 7,5 мгО2/дм3до 8,3 мгО2/дм3), 573 км, с. Єремівка (від 5,7 мгО2/дм3до 8,9 мгО2/дм3), 522 км, Райгородська гребля (від 7,6 мгО2/дм3 до 9,4 мгО2/дм3), 510 км, Райстародубівська гребля (від 7,5 мгО2/дм3 до 9,2 мгО2/дм3), 469 км, с. Білогорівка, ЗФС (від 7,9 мгО2/дм3 до 8,5 мгО2/дм3 ), р.Казений Торець, гирло (від 7,4 мгО2/дм3 до 8,6 мгО2/дм3).
Спостерігалося збільшення жорсткості води, порівняно з липнем 2016 року, у створі р. Сіверський Донець, 793 км, нижче р. Мжа (від 6,9 ммоль/дм3 до 7,4 ммоль/дм3) та у створі р. Сіверський Донець, 712 км, нижче  м. Балаклея (від 6,8 ммоль/дм3 до 7,5 ммоль/дм3).
Протягом липня контроль за якісним станом поверхневих вод басейну р. Дністер здійснювався відповідно до Програми моніторингу у створах основного русла річки та на його притоках (р. Бистриця Солотвинська, р. Бистриця Надвірнянська, р. Серет, р. Білочі, р. Ягорлик, р. Окна, р.Турунчук, р. Кучурган).
Виявлено незначне перевищення нормативу екологічної безпеки водних об’єктів  за показником БСК5 у створі питного водозабору р. Дністер, 900 км, с. Митків - у 1,1 раза та у створі р. Серет, Тернопільське водосховище, - у 1,3 раза. У створах поблизу м. Кам’янець-Подільський, м. Тернопіль та у нижньому б’єфі Дністровського водосховища поверхневі води характеризуються як «середньої жорсткості».
Гідрохімічний стан водних об’єктів басейну р. Дністер на території Одеської області порівняно з минулим кварталом практично не змінився і знаходився на задовільному рівні, крім Кучурганського водосховища та р. Кучурган.
У контрольному створі р. Ягорлик спостерігалося незначне перевищення ГДК за показниками: мінералізація води, СПАР. Також відмічено низьку концентрацію розчиненого у воді кисню.
У контрольних створах річок Окна та Турунчук відмічається перевищення нормативу за показником ХСК.
У контрольному створі р. Білочі зафіксовано незначне перевищення нормативу за показником СПАР.
У контрольному створі р. Кучурган відмічається перевищення нормативів за такими показниками: ХСК, БСК5, мінералізація, азот амонійний, кольоровість. Також зафіксовано наявність сульфідів і жирів у воді, майже відсутній вміст розчиненого у воді кисню. 
У Кучурганському водосховищі спостерігається перевищення ГДК за такими показниками: ХСК, БСК5, кольоровість, мінералізація води. Також зафіксовано наявність жирів, відмічається низька концентрація розчиненого у воді кисню.
Стан поверхневих вод басейну Дністра та Пруту (басейн р. Дунай) на території Івано-Франківської області у липні за гідрохімічними показниками є задовільним. Проте, зі зростанням температурного фону повітря у річках спостерігається зниження вмісту розчиненого у воді кисню, ріст вмісту амоній-іонів та біохімічного споживання кисню.
Значення основних показників у районах питних водозаборів, а саме        р. Бистриця Надвірнянська в с. Черніїв, р. Бистриця Солотвинська в с. Скобичівка, р. Лімниця в с. Вістова та р. Прут в м. Коломия, знаходилися у межах:
  • вміст розчиненого кисню ˗ 9,1 мг О2/дм3 ÷ 9,9 мг О2/дм3;
  • показник БСК ˗  2,2 мгО2/дм3 ÷ 2,5 мгО2/дм3;
  • амоній-іони ˗ 0,11 мг/дм3 ÷ 0,70 мг/дм3.
У створах р. Дністер с. Перлівці, м. Галич та с. Устечко у липні стан води змінювався у межах:
  • за показником ХСК ˗ 17 мгО/дм3 ÷ 24  мгО/дм3;
  • за показником БСК ˗ 2,7 мгО2/дм3 ÷ 3,4 мгО2/дм3;
  • вміст амоній-іонів 0,58 мг/дм3 ÷ 0,77 мг/дм3.
Стан води у р. Саджава (права притока другого порядку р. Дністер) залишається нестабільним. Збільшився у 3 рази вміст амоній-іонів та у 2 рази вміст фосфат-іонів.
Моніторинг якісного стану поверхневих вод у басейні Західного Бугу в липні проводився на 4-х створах:
  • р. Полтва, с. Кам’янопіль;
  • р. Рата, смт. Великі мости;
  • р. Західний Буг, м. Кам’янка-Бузька;
  • р. Західний Буг, Добротвірське водосховище.
Рівні води в річках басейну перебували на меженних відмітках, характерних для такого періоду року.
У досліджуваних пунктах моніторингу спостерігались перевищення нормативних значень за такими показниками: амоній-іони, нітрит-іони та фосфат-іони,  БСК5. Найбільші значення перевищень зафіксовано у воді р. Полтва, лівій притоці Західного Бугу.
Кисневий режим досліджуваних водних об’єктів у липні при загальному сезонному зниженні вмісту розчиненого у воді кисню, який обумовлено зростанням температури повітря та води, задовільний. Винятком є річка Полтва. У контрольному створі р. Полтва, с. Кам’янопіль зафіксовано вміст розчиненого у воді кисню на дуже низькому рівні 0,8 мгО2/дм3. За результатами проведених інструментально-лабораторних вимірювань це найбільш забруднена річка басейну, вода її характеризується як «дуже брудна». Негативний вплив забруднень, які надходять із р. Полтва в р. Західний Буг, простежується до створу поблизу м. Кам’Янка-Бузька, де відмічається зниження вмісту забруднюючих речовин, але далі за течією, у створі Добротвірського водосховища, зафіксовано незначне зростання вмісту нітритів, нітратів, фосфатів та БСК5.
Якісний стан водних об’єктів, який визначався на основі даних моніторингу відповідно до КНД 211.1.1.106-2003, так характеризується  у контрольованих створах:
  • р. Полтва, с. Кам’янопіль – «дуже брудна вода»;
  • р. Рата, смт. Великі мости - «слабко забруднена вода»;
  • р. Західний Буг, м. Кам’янка-Бузька – «помірно забруднена вода»;
  • р. Західний Буг, Добротвірське водосховище – «брудна вода».
У липні відбулося подальше зниження рівнів води у р. Дунай та придунайських озерах. Температура води у всіх водних об’єктах зросла на 3÷50С і становила  25÷260С, що сприяло зменшенню вмісту розчиненого у воді кисню та інтенсифікації продукування водної рослинності у всіх пунктах спостереження, збільшенню вмісту завислих речовин.
На притоках басейну р. Дунай (річки Прут та Сірет) за результатами інструментально-лабораторного контролю за затвердженою програмою моніторингу вод перевищень нормативів не виявлено. Кисневий режим задовільний – вміст розчиненого у воді кисню знаходився на рівні не менше  ніж 8 мгО2/дм3.
Придунайські озера
За результатами лабораторних досліджень у червні – липні цього року відбулося різке погіршення якості води в озері Ялпуг, у пункті спостереження поблизу Болградського питного водозабору (с. Оксамитне), а саме спостерігалося інтенсивне «цвітіння» води.
В умовах низьких рівнів води в озері Ялпуг (наповнення озера становило  близько 80%) вирішальним фактором, який вплинув на якість води, став поверхневий стік. У створі поблизу Болградського питного водозабору наприкінці липня зафіксовано зростання показника ХСК до 81 мгО/дм3, мінералізації – до 1628 мг/дм3 і зниження вмісту розчиненого у воді кисню до 5,0 мгО2/дм3. За даними вимірювань мінералізація води малих річок Ялпуг та Карасулак у липні становила 3,5 г/дм3 та 4,4 мг/дм3 відповідно.
Мінералізація води озера Кагул у пункті спостереження ГНС Нагірне дещо зменшилась порівняно з попереднім місяцем і складала 502 мг/дм3. Величини ХСК та БСК суттєво не змінились (55,0 мгО/дм3 та 13,5 мгО2/дм3 відповідно). Збільшився вміст фосфат-іонів та фенолів. Вміст розчиненого у воді кисню знизився до 5,1 мгО2/дм3
Наповнення водою озера Катлабух у липні становило 65%. Порівняно з липнем 2016 року якісний стан води в озері погіршився майже за всіма показниками і знаходився на рівні минулого місяця цього року. Мінералізація води озера у пункті спостереження НС-2 Суворовської ЗС становила 2664 мг/дм3, величина  показника ХСК – 136 мгО2/дм3. Вміст розчиненого у воді кисню – 2,6 мгО2/дм3. На майже такому ж рівні знаходилися показники води у пункті спостереження ГНС Кірова, а саме, відмічено інтенсивне «цвітіння» води.
Наповнення водою озера Китай становило 53%. Мінералізація води озера у верхньому пункті спостереження (Червоноярська ГНС) зросла порівняно з червнем на 10% і склала 5493 мг/дм3 (у липні минулого року у цей період мінералізація води дорівнювала 4771 мг/дм3). Також дуже суттєво збільшилися вміст завислих речовин (264 мг/дм3), концентрації марганцю (0,24 мг/дм3) та фенолів (0,026 мг/дм3). Величина ХСК зросла до 200 мгО/дм3. Не набагато кращі зафіксовані якісні показники у другому пункті моніторингу озера Китай (Василівська НС): високі значення ХСК (175 мг/дм3),  БСК5 (13,5 мг/дм3), фенолів (0,008 мг/дм3), мінералізація води - 3602 мг/дм3, вміст розчиненого у воді кисню ˗ 4,6 мг О2/дм3.
У воді річок басейну Причорномор’я (річки Алкалія, М.Куяльник, В.Куяльник, Барабой, Тілігул) спостерігаються високі значення показників: ХСК, БСК5, СПАР, мінералізація води.
Гідрохімічний стан водних об’єктів басейну р. Тиса протягом липня був стабільним, знаходився на задовільному рівні. Незначні зміни відмічалися у меліоративних каналах.
Більшість вимірюваних показників якісного стану основних водотоків басейну р. Тиса відповідали значенням середніх багаторічних спостережень у літній період. Вміст важких металів не перевищував фонових значень.
Вміст розчиненого у воді кисню у водних об’єктах Закарпатської області у липні почав поступово знижуватися. З метою попередження замору риби в міжгосподарських меліоративних каналах у липні проводився посилений контроль якості води на вміст розчиненого у воді кисню.
Середні значення вмісту розчиненого у воді кисню у межах басейну протягом липня складав:  від 9,2 мгО2/дм3 до 11,0 мгО2/дм3 у р. Тиса та її притоках; від 10,5 мгО2/дм3 до 10,9 мгО2/дм3 у р. Уж та її притоках; від 10,2 мгО2/дм3 до 10,8 мгО2/дм3 у р. Латориця та її притоках; від 5,3 мгО2/дм3 до 8,2 мгО2/дм3 у меліоративних каналах. Найнижчий вміст розчиненого у воді кисню фіксувався у меліоративному каналі Верке (5,3 мгО2/дм3).