18.07.2017 15:51
 Версія для друку

Інформація про якісний стан поверхневих вод за даними моніторингу у системі Держводагентства за червень 2017 року

Аналіз якісного стану поверхневих вод за результатами моніторингу у системі Держводагентства у червні 2017 року наведено нижче.
Води річок Дніпровського басейну відносяться до гідрокарбонатно-кальцієвих з слаболужним рівнем рН і прісною мінералізацією, середньої жорсткості.
Гідрохімічний стан води у водосховищах та основних водотоках басейну Дніпра протягом червня знаходився на задовільному рівні, з незначними негативними змінними характеристиками.
Враховуючи той факт, що стабільний ріст температурного фону повітря, а, як наслідок, і води відбувся лише з ІІІ декади травня - гідрохімічний стан води у водосховищах та основних водотоках басейну Дніпра лише з цього періоду почав поступово змінюватись, наближаючись до значень якісних показників, які характерні для середньостатичних літніх значень якісного стану вод.
За результатами проведених у травні-червні досліджень поверхневих вод басейну Дніпра, ці зміни гідрохімічного стану води у бік погіршення відбуваються поки що у верхній та середній частинах басейну (верхні, середні водосховища та основні їх притоки). Тут  фіксуються поступовий ріст органічного забруднення води, вміст у водах марганцю, заліза та амонію.
При цьому, продовжує зберігатися тенденція, що цьогорічні як квітневі-травневі, так і червневі значення визначених якісних показників, порівняно з минулорічними значеннями за ці періоди, мають нижчу межу зафіксованих значень, що пояснюється значним гальмуванням розвитку та інтенсивності гідрохімічних процесів холодною погодою  всіх трьох весняних місяців.
Також слід відмітити, що цьогорічне «цвітіння» води, яке масово розпочалося в басейні, починаючи з ІІІ декади червня, відбулося на 3 тижні пізніше, ніж у минулорічному аналогічному періоді.
Вміст кисню у водах Дніпра  лише у червні почав поступово знижуватися, але поки що не мав різких зламів та негативних значень. Середні значення вмісту розчиненого у воді кисню в межах басейну протягом місяця складали:
- від 6,50 до 7,23 мгО2/дм3 (травень - 7,5 до 8,8 мгО2/дм3) у верхніх водосховищах;
- від 6,04 до 10,40 мгО2/дм3 (травень - 8,2 до 10,0 мгО2/дм3) у середніх водосховищах;
- від 8,40 до 9,70 мгО2/дм3 (травень - 8,7 до 10,7 мгО2/дм3) у нижніх водосховищах та гирловій частині Дніпра.
Відповідно до розпорядження КМУ від 20.01.2016 № 94-р нормативи ДСанПіН № 4630-88 для поверхневих вод водних об’єктів господарсько-питного та культурно-побутового водокористування з 01.01.2017 втратили чинність. Виходячи з цього,  визначені протягом місяця ГДК у поверхневих водах порівнянню з цими нормативами не підлягають.
Загалом за значеннями інтегральної оцінки якості води вода Дніпровського басейну протягом червня (як і у травні) відноситься до ІІ класу – «добрі», 2 категорії – «дуже добрі» (близько 40 % визначень), 3 категорії – «добрі» (близько 60 % визначень), а у порівняльних значеннях складала:
  • з відповідними періодами 2010-2014 років – аналогічний стан;
  • з відповідним місяцем (червень) 2016 року – покращений стан;
  • з попереднім місяцем (травень) 2017 року – незначно погіршений стан.
Характеристика стану якості води у розрізі водосховищ та приток Дніпра 
1-2. Київське - Канівське водосховища (м. Вишгород, водозабір м. Києва, м. Канів):  
Вміст кисню у воді верхніх водосховищ басейну розпочав поступове зниження і складав 6,5-7,23 мгО2/дм3 з мінімальним значенням у н/б Канівської ГЕС. У воді водосховищ поки що не відмічається зростання показників органічного забруднення води та інших інгредієнтів. Показник ХСК складав від 25,6 до 26,2 мгО/дм3, вміст амонію - до 0,57 мг/дм3, заліза - до 0,05-0,35 мг/дм3.
Загалом за значеннями інтегральної оцінки якості води  вода Київського водосховища якісно не змінилася і відноситься до ІІ класу – «добрі», 3 категорії – «добрі».
Якість води р. Прип’ять та р. Уж з початком літнього періоду покращилася (на відміну від попередніх 6 років). У їх водах вміст розчиненого у воді кисню складав до 7,2 мгО2/дм3, відмічалося зниження показників: органічного забруднення води – ХСК до 19,6-28,5 мгО/дм3, вмісту марганцю - до 0,05 мг/дм3, заліза - до 0,38 мг/дм3.
Загалом за значеннями інтегральної оцінки якості води вода р. Прип’ять відноситься до ІІ класу – «добрі», 3 категорії – «добрі».
Якість води р. Десни також покращилася. Вміст розчиненого у воді кисню мав значення 7,0-7,2 мгО2/дм3. Відмічалося зменшення органічного забруднення води – ХСК до 24,4 мгО/дм3, вмісту марганцю - до 0,05 мг/дм3, заліза - до 0,05 мг/дм3.
Загалом за значеннями інтегральної оцінки якості води вода р. Десни відноситься до ІІ класу – «добрі», 2 категорії – «дуже добрі».
У річці Знобівка (смт Зноб-Трубчевськ) та річці Знобівка (нижче впадіння струмка Знаменка) перевищень не виявлено. Вміст розчиненого у воді кисню знаходився в межах 8,9-9,5 мгО2/дм3 .
У річці Бобрик у створі вище міста Середина-Буда перевищення зафіксовані за БСК -5 у 1,9 раза. Вміст розчиненого у воді кисню знаходився в межах і складав 13,6-11,6 мгО2/дм3 .
Якість води р. Івотка характеризувалася такими показниками: кисневий режим задовільний (вміст розчиненого у воді кисню знаходився в межах 8,7 - 9,2 мгО2/дм3), жорсткість води середня - 5,4-6,4 мг-екв/дм3. Перевищення норм в створах вище та нижче м. Ямпіль зафіксовані за БСК-5 в 1,1 та 1,2 раза відповідно.
У водах р. Шостка у створі вище технічного водозабору м. Шостка в травні перевищення норм зафіксовані за БСК-5 в 1,7 раза. Вміст розчиненого у воді кисню знаходився в межах 13,0 мгО2/дм3.
У створах р. Сейму с. Пески та с. Чумакове показники знаходились у межах нормативів. Кисневий режим річки в створах задовільний, вміст розчиненого у воді кисню  знаходився в межах 9,6-10,3 мгО2/дм3. У створі    р. Сейм с. Мельня  на кордоні з Чернігівською областю показники знаходились в межах середньорічних значень. Кисневий режим річки в створах задовільний, вміст розчиненого у воді кисню  знаходився в межах 10,6 мгО2/дм3.
У річці Єзуч у створі вище водозабору м. Конотоп БСК-5 в 1,1 раза перевищувало норматив. У створі нижче м. Конотоп спостерігалися перевищення за вмістом органічних речовин БСК-5 в 1,3 раза. Вміст розчиненого у воді кисню  знаходився в межах 8,2-8,5 мгО2/дм3. Кольоровість води в р. Єзуч була значною - 45-41 градус.
У водах р. Клевень спостерігається стабільний хімічний склад води. Кисневий режим річки задовільний, вміст розчиненого у воді кисню знаходиться в межах 10,1 мгО2/дм3.
 
3-4. Кременчуцьке - Дніпродзержинське водосховища
У червні стан води у водних об’єктах цих водосховищ незначно змінився у бік погіршення. Відбулося поступове зниження вмісту у воді кисню, незначний ріст органічного забруднення та ріст вмісту заліза, що характерно для цих водосховищ у цей період після паводкового періоду року. Середні значення вмісту розчиненого у воді кисню складали від 6,04 до    10,4 мгО2/дм3 з мінімальними значеннями на водозаборах міст Черкаси, Кременчук та Горішні Плавні (6,6-6,04-7,0 мгО2 відповідно).
На в/з міста Черкаси показник  ХСК складав 19,40 мгО/дм3, вміст амонію - до 0,52 мг/дм3, заліза - до 0,33 мг/дм3.
На в/з міста Світловодська показник  ХСК складав 24,3 мгО/дм3, вміст заліза - до 0,34 мг/дм3.
На в/з міста Кременчука показник  ХСК складав 34,3 мгО/дм3 (як і у квітні-травні одне з максимальних значень по басейну), вміст  заліза - до  0,21 мг/дм3,  марганцю - до 0,58 мг/дм3.
На в/з міста Горішні Плавні показник ХСК складав 36,2 мгО/дм3 (як і у квітні-травні одне з максимальних значень по басейну), вміст заліза - до      0,36 мг/дм3 , марганцю - до 0,06 мг/дм3.
На в/з міста Кам’янське (с. Аули) показник  ХСК складав 32,9 мгО/дм3 (одне з максимальних значень по басейну),  вміст заліза - до 0,21 мг/дм3.
Загалом за значеннями інтегральної оцінки якості води вода на вищезазначених пунктах спостережень якісно не змінилася і відноситься до ІІ класу – «добрі», 3 категорії – «добрі».
Гідрохімічний стан р. Рось протягом червня також майже не змінився, за винятком незначного зниження вмісту кисню.
На водозаборі міста Біла Церква вміст розчиненого у воді кисню знаходився на рівні 7,8 мгО2/дм3, органічного забруднення води – ХСК до 23,3 мгО/дм3, вмісту заліза - до 0,10 мг/дм3.
На водозаборі  міста Богуслав вміст розчиненого у воді кисню знаходився на рівні 7,5 мгО2/дм3. Відмічається зниження вмісту органіки – ХСК до 23,1 мгО/дм3.
У воді річки на в/з м. Корсунь-Шевченківський вміст розчиненого у воді кисню знаходився на рівні 8,0 мгО2/дм3. Відмічається підвищене (як зазвичай) органічне забруднення води – ХСК до 34,0 мгО/дм3.
Загалом за значеннями інтегральної оцінки якості води  вода р. Рось відноситься до ІІ класу – «добрі», 3 категорії – «добрі».
У створах р. Псел у червні якість води майже не змінилась, всі показники знаходились у межах нормативів. Кисневий режим річки в створах задовільний, вміст розчиненого у воді кисню  знаходився в межах 5,3 -  7,0 мгО2/дм3. У річці збільшуються показники БСК-5, ХСК, амонію, нітритів, нітратів, фосфатів, марганцю, фторидів від с. Миропілля до с. Старе Село та зменшуються до середньорічних значень біля с. Камінне. Це може бути пов’язано з комплексом факторів, які впливають на якісний стан річки  (скид з очисних КП «Міськводоканал» м. Суми, холодна погода, яка трималась в першій половині червня, та значні опади).
Показники р. Хорол  знаходились у межах ГДК. Кисневий режим річки в створах задовільний, вміст розчиненого у воді кисню  знаходився в межах 10,0 - 11,9 мгО2/дм3. У водах р. Ворскла та р. Ворсклиця показники знаходились у межах норм. Кисневий режим річки в створах задовільний, вміст розчиненого у воді кисню  знаходився в межах 9,2-10,43 мгО2/дм3.
5-7. Дніпровське - Каховське водосховища і пониззя Дніпра
У водах цих водних об’єктів ситуація протягом травня-червня поки що залишилася без суттєвих змін. Вміст розчиненого у водах кисню складав від 8,4 до 9,7 мгО2/дм3. Вміст заліза становив 0,13-0,17 мг/дм3, марганцю - до   0,05 мг/дм3. Показник ХСК мав значення 23,6-28,2 мгО/дм3, за винятком в/з м. Дніпро (створ с. Н.Кайдаки), де зафіксоване підвищене в цьому місяці значення – 32,3 мгО/дм3.
За інтегральним показником якість води у створах нагляду всіх вищеперерахованих водних об’єктів відноситься до ІІ класу – «добрі»,  3 категорії – «добрі».
Пониззя р. Дніпро. Вміст розчиненого у водах кисню у червні складав від 8,4 до 9,1 мгО2/дм3. Вміст заліза становив 0,11-0,13 мг/дм3, вміст марганцю не перевищував 0,05 мг/дм3. Показник ХСК мав значення 26,3-  28,6 мгО/дм3. Порівняно з травнем  2017 р. незначні коливання деяких показників обумовлені природними факторами і на якість води не впливають. Порівняно з червнем 2016 р. коливання показників якості незначні. Якість води практично не змінилася.
Як свідчать результати досліджень, отриманих протягом червня поточного року, у водах річки Інгулець продовжує спостерігатися високе органічне забруднення води. Показник ХСК у створах с. Архангельське та с. Дар’ївка складає 82,5 – 69,4 мгО/дм3 (минулорічні значення для цього місяця в цих створах складали  80,2 - 66,0 мгО/дм3 відповідно).
Р. Хомора, 52 км., ліва притока р. Случ, зона питного водозабору    м. Полонного. За результатами проведених у червні досліджень поверхневих вод р. Хомора щодо вмісту гідрохімічних показників вода у створі спостереження характеризується відповідністю нормативам екологічної безпеки. Зміни гідрохімічного стану у бік погіршення практично не відбуваються порівняно з даними минулих років, окрім показника БСК-5, який має тенденцію до незначного збільшення протягом останніх років внаслідок високих середньорічних температур, маловодності та можливого збільшення антропогенного навантаження на водний об`єкт. Абсолютне значення БСК-5 у воді - 2,75 мгО2/дм3. Вміст розчиненого у воді кисню мав оптимальне значення 9,78мгО2/дм3 без тенденції до погіршення. Якість води в створі за значеннями окремих груп показників відповідає ІІІ класу якості -«задовільна».
Якість води у р. Стир протягом  звітного періоду в цілому задовільна. Для вод ріки характерне перевищення вмісту по залізу. Для показників ХСК характерне незначне, але стабільне зростання протягом загального зимово-весняного періоду. Максимальні значення цього показника у водах річки спостерігались у травні і становили 8,3 мгО2/дм3, знизившись у червні до  2,93 мгО2/дм3. Для показника БСК-5 характерним є поступове зниження його значень протягом півріччя з 3,38 мгО2/дм3 у січні до 2,93 у червні. По азотній групі та фосфатах характерним є незначне зниження порівняно із минулорічними показниками.
Якість води у р. Турія протягом звітного періоду в цілому задовільна. Для вод річки характерне незначне перевищення показника заліза, середній вміст якого по м. Ковель склав 0,44 мг/дм3. Максимальне значення, зафіксоване у червні – 0,56 мг/дм3. Хімічне споживання в квітні складало    14 мгО2/дм3, знизившись у червні до 5,94 мгО2/дм3. Середні значення показника ХСК за період – 7,87 мгО2/дм3, що дещо вище минулорічних значень – 7,24 мгО2/дм3. Показник БСК-5 протягом цього періоду зазнавав незначних коливань. Загалом значення показника є нижчими порівняно із аналогічним періодом 2016 року. По азотній групі та фосфатах перевищень не виявлено, хоча загалом для звітного періоду характерним є зниження порівняно із минулорічними показниками.
Води р. Стохід біля смт Любешів, на відміну від інших рік басейну, є м’якими із нейтральним рівнем рН. Для вод річки характерним є перевищення норм по вмісту заліза. Порівняно із відповідними періодами минулого року його концентрації значно знизились (відповідно, 0,78 та       1,3 мг/дм3). По азотній групі та фосфатах перевищень не виявлено.
Якість води у р. Вижівка протягом  звітного періоду в цілому задовільна. Для вод річки характерне незначне перевищення по залізу. Порівняно із 2016 роком вмісти заліза у водах ріки знизились: за аналогічний період 2016 року середні показники по даному елементу складали              0,80 мг/дм3. Середні значення показника ХСК за період – 6,35 мгО2/дм3, що дещо вище минулорічних значень – 7,02 мгО2/дм3. По азотній групі та фосфатах перевищень норм не виявлено.
Р. Сож – 32 км, с. Старі Яриловичі Ріпкинського р-ну. Кисневий режим був задовільний – 7,40 мгО2/дм3. Спостерігалось перевищення норм по: залізу загальному – у 3,1 рази, марганцю – у 5,2 рази.
Р. Снов – 182 км, с. Тимоновичі Семенівського р–ну. Протягом місяця значних змін в якості води не відмічалося. Вміст заліза загального порівняно з минулим місяцем знизився до 0,12 мг/дм3, вміст марганцю практично залишився на рівні минулого місяця - 0,041мг/дм3 . Відмічається незначне зростання органічного забруднення води – ХСК до 29,2 мгО/дм3. Вміст розчиненого у воді кисню знизився до 7,21 мгО2/дм3.
Р. Судость – 3 км, с. Грем'яч Н.-Сіверського р–ну. Вміст заліза загального порівняно з минулим місяцем знизився до 0,17 мг/дм3, марганцю до 0,011мг/дм3, вміст нітрит-іонів підвищився до 0,140 мг/дм3. Вміст розчиненого у воді кисню знизився до 7,13 мгО2/дм3.
Р. Сейм – 42 км, м. Батурин. Кисневий режим був задовільний – 7,42 мгО2/дм3. Спостерігалось перевищення норми по марганцю у 3,1 раза. Відмічається незначне зростання органічного забруднення води – ХСК до 29,0 мгО/дм3.
Р. Білоус – 0,5 км, м. Чернігів. Вміст заліза загального порівняно з минулим місяцем підвищився до 0,64 мг/дм3, марганцю - до 0,120 мг/дм3 ,  нітрит-іонів - до 0,750 мг/дм3. Вміст розчиненого у воді кисню  знизився до 6,66 мгО2/дм3.
Р. Стрижень – 0,1 км, м. Чернігів. Концентрація забруднюючих речовин, які надходять до річки Стрижень із зливовими водами міста, перевищує норми. Як наслідок такого антропогенного навантаження в гирлі р. Стрижень протягом  червня спостерігалось перевищення по залізу загальному, марганцю та зниження розчиненого у воді кисню. Вміст заліза загального знизився до 0,11 мг/дм3, вміст марганцю підвищився до 0,067 мг/дм3. Відмічається незначне зростання органічного забруднення води, ХСК - 35,7 мгО/дм3. Вміст розчиненого у воді кисню знизився до 7,68 мгО2/дм3.
Гідрохімічний стан поверхневих вод у басейні Південного Бугу в червні знаходився на задовільному рівні з деякими негативними змінами  якості у верхів’ях басейну. Ці зміни пов’язані зі зростанням температури та маловодністю річки в літній період. У цілому значення показників якості не відрізняються від аналогічного періоду минулого року та підтверджуються сезонними коливаннями гідрологічного та гідрохімічного режиму.
Помітне зменшення вмісту розчиненого у воді кисню в усіх створах на р. П. Буг. За значеннями інтегральної оцінки якості вода Південного Бугу відноситься до ІІІ-ого класу, IV-ої категорії  та характеризується за станом як задовільна та за ступенем чистоти – слабко забруднена. 
Значення гідрохімічних показників у червні знаходилися в межах нормативів екологічної безпеки водних об’єктів, окрім показника БСК-5 в усіх відібраних пробах, що перевищує норму.
Питний водозабір м. Хмільник р. П. Буг, вище міста. Вміст кисню у воді зменшився порівняно з минулим місяцем і складає 7,80 мгО2/дм3. Показник органічного забруднення води – ХСК складає 24,80 мгО/дм3.
Питний водозабір м. Калинівка, р. П. Буг, с. Гущинці. Вміст розчиненого у воді кисню у воді зменшився порівняно з минулим місяцем і має значення 6,50 мгО2/дм3. Показник органічного забруднення води – ХСК складає 20,8 мгО/дм3. Порівняно з минулим місяцем збільшилися показники амонію сольового з 0,18  мг/дм3 до 0,21 мг/дм3.
Питний водозабір м. Вінниця, вище міста. Значення вмісту розчиненого у воді кисню складає 9,70 мгО2/дм3. Показник ХСК складає 20,80 мгО/дм3, вміст амонію сольового - 0,22 мг/дм3. Зменшився вміст нітратів у воді з 1,4 ммг/дм3 до 0,22 мг/дм3
500 м нижче скиду КП «Вінницяоблводоканал» (нижче греблі Сабарівського водосховища). Вміст розчиненого у воді кисню зменшився і складає 6,60 мгО2/дм3, порівняно зі значенням минулого місяця 8,0 мгО2/дм3. Показник амонію сольового складає 0,26 мг/дм3. Показник ХСК має значення 36,60 мгО/дм3.
Питний водозабір м. Ладижин р. П.Буг, с. Маньківка. Якість води у цьому створі залишилася без суттєвих змін. Вміст розчиненого у воді кисню складає 7,20 мгО2/дм3. Показник амонію сольового складає 0,11 мг/дм3. Показник ХСК має значення 25,70 мгО/дм3. Зменшилась концентрація нітритів та нітратів.
Р. Інгул, ліва притока р. П. Буг, питний водозабір, м. Кропивницький Вміст кисню у воді не змінився і складає 8,90 мгО2/дм3. Показник органічного забруднення води – ХСК складає 25,74 мгО/дм3. Показник амонію сольового, порівняно з минулим роком збільшився з 0,22 мг/дм3 до 0,60 мг/дм3.
Р. Інгул с. Первозванівка, нижче скиду ДП «Схід-ГЗК» Інгульської шахти та КП «Кіровоградське ВКГ». Вміст розчиненого у воді кисню має значення 8,82 мгО2/дм3. Показник органічного забруднення води – ХСК складає 29,70 мгО/дм3. Порівняно з минулим роком збільшилися показники амонію сольового з 0,16 мг/дм3до 0,90 мг/дм3 та азоту нітратного - з 19,56 мг/дм3 до 35,02 мг/дм3.
Р. Сугоклія, права притока р. Інгул, м. Кропивницький. Стан води знаходиться на рівні минулого року цього періоду. Значення вмісту розчиненого у воді кисню складає 8,82 мгО2/дм3. Показник ХСК складає 30,69 мгО/дм3, вміст амонію сольового - 0,41 мг/дм3.
Р. Сухоклія, права притока р. Інгул, м. Бобринець, питний водозабір. Якість води у цьому створі залишилася без суттєвих змін. Вміст розчиненого у воді кисню складає 8,64 мгО2/дм3. Показник амонію сольового складає 0,37 мг/дм3. Показник ХСК має значення 30,00 мгО/дм3.
Р. Чорний Ташлик, ліва притока р. Синюха, питний водозабір,   смт Помічна. Гідрохімічний стан порівняно з минулим роком майже не змінився, за винятком незначного зростання органічного забруднення, показник ХСК збільшився з 36,50 мгО/дм3 до 39,60 мгО/дм3. Вміст розчиненого у воді кисню складає 9,11 мгО2/дм3. Також збільшились показники мінерального фосфору з 0,06 мг/дм3 до 0,27 мг/дм3 та фосфору загального з 0,05 мг/дм3 до 0,15 мг/дм3.
Р. Плетений Ташлик, права притока р. Чорний Ташлик, с. Новоолександрівка, технічний в/з. Вміст розчиненого у воді кисню складає 9,04 мгО2/дм3. Порівняно з минулим роком цього періоду, відмічається незначне зростання органічного забруднення води – ХСК з   32,00 мгО/дм3 до 38,61 мгО/дм3 та показників мінерального фосфору з 0,09 мг/дм3 до 0,18 мг/дм3 та фосфору загального з 0,07 мг/дм3 до 0,12 мг/дм3.
За результатами моніторингу створів басейну р. Південний Буг у Миколаївській області за червень 2017 року було виявлено, що значення гідрохімічних показників залишились на рівні попереднього місяця. Помітне зростання вмісту розчиненого у воді кисню порівняно з травнем у створах на р. П. Буг у с. Олексіївка та м. Вознесенськ, а також на Софіївському водосховищі.
Порівняно з аналогічним періодом минулого року показники заліза загального зменшились приблизно в два рази. В іншому гідрохімічний стан вище названих створів суттєво не змінився.
За значеннями інтегральної оцінки якості за поточний місяць  вода Південного Бугу відноситься до ІІ-ого класу, ІІІ-ої категорії та характеризується за станом як «добра» та за ступенем чистоти – «досить чиста». Виключенням є створ у с. Ковалівка, де вода належить до ІІ-ого класу, ІІ-ої категорії та є «доброю» за станом та «чистою» за ступенем чистоти. 
Значення гідрохімічних показників у червні знаходилися в межах норми, окрім показника БСК5 у Софіївському водосховищі (3,09 мгО2/дм3).
На притоках басейну р. Дунай (річки Прут та Сірет) поверхневі води відносяться до ІІ класу якості, 2 категорії і за станом води є «добрі», за ступенем чистоти – «чисті». У всіх пунктах спостережень кисневий режим задовільний (не менше ніж 8 мг О2/дм3).
Протягом червня 2017 р. на території басейну української частини річки Дунай у межах Одеської області спостерігалась спекотна погода з опадами. Низькі рівні води (нижчі рівнів у червні минулого року) та висока температура у червні призвели до росту сольового складу води в озерах та її органічного забруднення. Вміст розчиненого у воді кисню в р. Дунай та придунайських озерах має оптимальні значення, крім озера Катлабух (станом 06.06.2017 вміст розчиненого у воді кисню у воді складав 4,4 мг/дм3). У червні 2017 р. рівні води в р. Дунай на українській ділянці були значно нижчі, ніж у червні минулого року.
У всіх пробах води у червні дещо знизились значення ХСК, нітратів, азоту амонійного, марганцю, нафтопродуктів, АПАВ, показників сольового складу. Найвище значення ХСК серед  проб з р. Дунай у червні спостерігалось у створі  м. Вилкове (20 км від гирла). 
Екологічна оцінка якості води в р. Дунай за критерієм мінералізації дозволяє класифікувати воду в р. Дунай як «прісну», «гіпогалинну», клас якості за ступенем чистоти – як «чиста» (2), категорія - «досить чиста» (3). 
Придунайські озера
оз. Ялпуг-Кугурлуй. 26.06.2017  мінералізація води в озері була    1964,3 мг/дм3 (у травні цього року – 1495,8 мг/дм3, у червні 2016 р. – 1055 мг/дм3). Це найвище значення мінералізації в цьому створі за всі роки спостереження. ХСК - 92,0 мг/дм3, що вище, ніж значення у червні минулого року, у 1,5 рази.
оз. Кагул. Якість води в озері порівняно з минулим місяцем та червнем 2016 р. дещо погіршилась по показникам сольового складу, заліза, фенолів, вмісту сполук фосфору.
оз. Катлабух. У червні 2017 р.  зросли значення величин ХСК, сполук азоту та фосфору.  Мінералізація води в озері у пункті спостереження НС-2  Суворовської ЗС,  порівняно з червнем 2016 року, зросла на 28 % та складає 2664 мг/дм3.
оз. Китай. Якісний стан води в озері погіршився. Раніше, ніж у минулі роки, почалось літнє «цвітіння» води, зросли значення кольоровості, рН, органічного забруднення води,  сольового складу. Величина мінералізації води у пункті спостереження Червоноярська ГНС зросла на 15 % порівняно з червнем минулого року та складає 4923,1 мг/дм3. В озері зберігаються високими значення БСК5 (16,5 мг/дм3), ХСК (202,0 мг/дм3), ОП (38,2 мг/дм3), фенолів (0,005 мг/дм3).
У пробі води у пункті спостереження Василівська НС зафіксовані високі значення ХСК (174,8 мг/дм3),  БСК5 (11,0 мг/дм3), ОП (30,1 мг/дм3), фенолів (0,004 мг/дм3).  Мінералізація води в червні становила 3093 мг/дм3.
Гідрохімічний стан водних об’єктів басейну р. Тиса протягом червня знаходився на задовільному рівні, з незначними змінними характеристиками у меліоративних каналах.
За більшістю показників загально-санітарного аналізу і специфічних показниках якість води основних водотоків та їх приток басейну р. Тиси відповідала фоновим значенням даних водотоків, які характерні для середньостатичних літніх значень якісного стану вод. Вміст важких металів не перевищував фонових значень.
З метою попередження замору риби в міжгосподарських меліоративних каналах лабораторією БУВР Тиси також проводився контроль якості води в меліоративних каналах на вміст розчиненого кисню. Найбільш забруднений канал Верке. Тут фіксуються поступовий ріст органічного забруднення води, вміст у водах марганцю, заліза та амонію, поступове зниження розчиненого кисню.
Вміст розчиненого у воді кисню у водних об’єктах Закарпатської області лише у червні почав поступово знижуватися, але поки що найнижчий вміст  розчиненого у воді кисню спостерігалося у каналі Верке (5,3 мгО2/дм3). Середні значення вмісту розчиненого у воді кисню в межах басейну протягом червня складали: від 9,2 до 11,0 мгО2/дм3 у р. Тиса та її притоках; від 10,5 до 10,9 мгО2/дм3 у р. Уж та її притоках; від 10,2 до 10,8 мгО2/дм3 у р. Латориця та її притоках; від 5,3 до 8,2 мгО2/дм3 у меліоративних каналах.
Загалом за значеннями інтегральної оцінки якості води вода басейну річки Тиса (крім каналу Верке, який відноситься до  ІІI класу – «задовільний», 5 категорії - «посередні») протягом червня (як і у травні) відноситься до ІІ класу – «добрі», 2 категорії – «дуже добрі» (близько 40 % визначень), 3 категорії – «добрі» (близько 60 % визначень).
Згідно з отриманими результатами лабораторних вимірювань якості поверхневих вод у басейні р. Західний Буг, найгіршими значеннями показників вмісту забруднюючих речовин характеризуються створи Львівської області. Найбільші перевищення нормативів екологічної безпеки для рибогосподарських водойм зафіксовані в пункті спостереження р. Полтва, с. Кам’янопіль за вмістом амонію сольового (перевищення у майже 11 разів), БСК-5 (перевищення у 19 разів), ХСК (перевищення в           2 рази), розчиненого у воді кисню (вміст складає 0,78 мгО2/л). Причиною такого забруднення р. Полтва є неефективна робота каналізаційних очисних споруд м. Львова. Порівняно з аналогічним періодом минулого року суттєвих змін не зафіксовано. У заключному створі на виході з території України                (с. Забужжя) спостерігалось незначне перевищення нормативних показників за вмістом БСК-5.
У р. Полтва, яка є лівою притокою Західного Бугу і найбільш забрудненою річкою басейну, оскільки є колектором стічних вод м. Львова, її вода характеризувалася як «дуже брудна». Порівняно з І кварталом 2017 р. (березень) якість води в річці значно погіршилася, що, ймовірно, зумовлено підвищенням температури повітря,  гідрологічними умовами річки (літня межень), а також кількістю та якістю скинутих стічних вод м. Львів. У результаті, знизився вміст розчиненого у воді кисню (в 1,5 рази), підвищилося БСК-5 (в 1,5 рази), ХСК (в 1,2 раза), концентрація амонію        (у 2,8 раза) і фосфатів (у 5,2 раза). Мінералізація води підвищилася в 1,2 раза. У результаті цього відбулась зміна категорії якості води з «брудної» на «дуже брудну».
У поверхневих водах басейну Західного Бугу також спостерігався підвищений вміст важких металів, а саме заліза загального, марганцю.
На транскордонній ділянці, що проходить по руслу річки Західний Буг, було зафіксовано перевищення нормативів за показниками БСК-5, амонію сольового та фосфатів. Причиною такого перевищення норми на транскордонній ділянці є надходження забруднюючих речовин з території Львівської області.
Відповідно до даних лабораторних досліджень на річках басейну Дністра та Дністровському водосховищі, поверхневі води відносяться до  ІІ класу якості, 2 категорії і за станом води є «добрі», за ступенем чистоти – «чисті». Виявлено незначне перевищення показника БСК-5 у створах питних водозаборів в с. Митків та м. Хотин – 1,35 та 1,3 ГДК відповідно. Усі інші показники знаходились у межах норми. При цьому слід відмітити, що у створах м. Кам’янець-Подільський, м. Тернопіль та Дністровське водосховище нижній б’єф, поверхневі води характеризуються як «середньої жорсткості» порівняно з іншими створами, де води «м’які».
Р. Дністер, 783 км – зона питного водозабору м. Кам`янець-Подільського. За результатами проведених у червні досліджень поверхневі води р. Дністер щодо вмісту гідрохімічних показників характеризуються відповідністю нормативам екологічної безпеки. Зміни гідрохімічного стану у бік погіршення практично не відбуваються  порівняно з даними минулих років, окрім показника БСК-5, який має тенденцію до незначного збільшення протягом останніх років. Загалом за  значеннями окремих груп показників орієнтовної інтегральної оцінки якість води в створі відповідає ІІІ класу якості – «задовільна».
У воді р. Бистриця Надвірнянська в с.Черніїв та р. Бистриця Солотвинська в с. Скобичівка, в р. Свіча у с. Гошів, що використовуються як джерела питного водопостачання, у зв’язку із зростанням температурного фону повітря спостерігається незначний ріст органічного забруднення води, вмісту у водах амонію сольового та заліза, що є характерно для літнього періоду.
Протягом тривалого періоду проблемною річкою в Івано-Франківській області є р.Саджава. Показники ХСК та БСКп в цій річці порівняно з               І кварталом знизилися в 2 рази, проте їх значення є високими: ХСК дорівнює     90 мгО/дм3, БСКп – 32 мгО2/дм3, крім того, вміст амонію сольового дорівнює    3,1 мг/дм3, вміст розчиненого у воді кисню найнижчий серед всіх річок і дорівнює 8,1 мг/дм3. За екологічною класифікацією води в річці відносяться до ІV класу якості 6 категорії і за їх станом є «погані», за ступенем чистоти – «брудні».
Для характеристики стану р. Сівка важливим показником є вміст солей. Протягом ІІ кварталу значення цього показника змінювалося з 532 мг/дм3  у травні за рахунок дощів до 784 мг/дм3 у червні, що є характерним для літнього періоду. Відповідно до Методики екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями, води в річці є ІІІ класу якості 4 категорії і за їх станом є «задовільні», за ступенем чистоти – «слабко забруднені».
У Чечвинському водосховищі зафіксовано незначний ріст органічного забруднення води порівняно з І кварталом. У Бурштинському водосховищі стан води не змінився. За екологічною класифікацією води в Чечвинському  та Бурштинському водосховищах відносяться до ІІ класу якості, 3 категорії і за їх станом – «добрі», за ступенем чистоти – «досить чисті».
Стан води в річках Любіжня та Ворона незначно покращився, є задовільним, води в річках є ІІ класу якості, 3 категорії і за їх станом є «добрі», за ступенем чистоти – «досить чисті».
Якісний стан водних об’єктів басейну р. Сіверський Донець:  за показником БСК-5 перевищення норми відзначається майже в усіх створах, за показником ХСК перевищення не спостерігаються. По завислих речовинах незначне перевищення відмічається лише у витоку р. Казенний Торець. По мінеральному фосфору перевищення відзначається у створі р. Сіверський Донець, 712 км, нижче м. Балаклея.
По азоту амонійному перевищення відзначається в басейні р. Уди по руслу 41 км, нижче м. Харків; у гирлі р. Лопань; в басейні р. Казенний Торець: по руслу 55 км, нижче впадіння р. Кривий нижче м. Слов’янськ; у гирлі р. Кривий Торець.
Порівняно з аналогічним періодом минулого року незначні зміни концентрацій відмічаються по таких показниках: фосфатах у створах                  р. Сів.Донець, 712 км, нижче м. Балаклея (від 2,20 до 2,50 мг/дм3), 483 км, нижче впадіння р. Бахмут (від 1,46 до 1,29 мг/дм3), р. Уди, гирло (від 2,98 до 3,42 мг/дм3), нітритах у створі р. Уди, 134 км, кордон з РФ (від 0,050 до       0,066 мг/дм3), нітратах у створах р. Сів. Донець, 469 км, с. Білогорівка (від      9,44 до 8,80 мг/дм3), 428 км, м. Лисичанськ (від 11,17 до 10,46 мг/дм3),           р. Харків, гирло (від 2,31 до 4,14 мг/дм3), азоту амонійному у створах             р. Сів.Донець, 813 км, нижче впадіння р. Уди (від 0,77 до 0,67 мг/дм3),         483 км, нижче впадіння р. Бахмут (від 0,34 до 0,44 мг/дм3), р. Уди, г